Талун. 2017-08-02

Материал из Коми тӧданін

Юрган телеканаллӧн выльторъяс: 2017ʼ моз 2ʼ лунся «Талун» уджтас.

Видео

Текст

Бур асыв, ті видзӧданныд талун программа, студияын Ольга Ануфриева.

ВДВ ЛУН

Комиын пасйисны десантниклысь лун. Кыдзи и пыр, гаж пансис шогалысь воин памятник бердын да куслытӧм би дорӧ дзоридзьяс пуктӧмсянь. А та бӧрын лӧз беретъяс семьяяскӧд мунісны Кӧрткерӧслӧн аэродром вылӧ. Налы тані дасьтісны гажӧдчан программа. Чолӧмаліс найӧс тшӧтш юралысь.

Десант войскаяслӧн ветеранъяс да найӧ, коді неважӧн на локтісны срочнӧй служба вылысь, унаӧн челядькӧд да быть югыдлӧз беретаӧсь. Военно-воздушнӧй войскаяслы 87 во тырӧм, кыдзи и пыр, пасйӧны шогсьысь воин памятник дорын. Таво нӧшта на медводдзаысь сулалісны вичкоын служба, сьылӧдісны пӧгибнитӧм ёртъясӧс. Юралысь пасйис, мый бордъя гвардия пыр повтӧг да асьсӧ видзтӧг пӧртіс олӧмӧ колана могъяс.

Сергей Гапликов, Коми республикаса юралысь:

- [32]

Чӧвлӧн здук мысти юралысь дорӧ шыӧдчис десантникъясысь ӧти Иван Огнёв. Сійӧ нималіс аслас вынӧн. Авиакатастрофаын чорыда доймалӧм бӧрын сувтіс кок вылӧ да збыльмӧдіс Эжва ю кузя 60 километраа марафон. Сійӧ корис отсавны Кӧджпомса интернатлы.

- [28]

Шогсьысь салдат да куслытӧм би дорын дзоридзьяс пуктӧм бӧрын гажӧдчысьяс мунісны Кӧрткерӧсса аэродром вылӧ. Тані вӧлі котыртӧмаӧсь абу воинскӧй, а семьялы гаж. Калашников пулемётлӧн страйкбольнӧй копияысь лыйсис и юралысь да кокниа веськаліс мишеньясӧ. Сергей Гапликов шуис, август мӧд лун сылы тшӧтш зэв тӧдчана гаж, ӧд тшӧтш служитлӧма ВДВ-ын спецназ бригадаын.

Сергей Гапликов, Коми республикаса юралысь:

- [21]

Дерт, юралысь мукӧд гӧсьткӧд ӧттшӧтш видліс и пӧгибнитӧм десантникъяслӧн мамъяслысь пирӧгъяс. Таво асланыс чӧскыд дукъяс да мичлуннас манитісны 14 пӧжас. Быд во аньяс тадзи пасйӧны ВДВ лун пияныс пыдди.

- Челядьлӧн тайӧ радейтана чӧсмасянтор. Водзті тшӧкыда пӧжасьлім, а ӧні дышмим, лавкаын ставыс эм да, сы вӧсна пӧди. А водзті быд шойччан лун пӧжасьлім, весиг пиӧй менам тайӧс кужліс вӧчны.

Луншӧр кежлӧ и енэж вӧчис десантникъяслы козин: сӧстӧммис да шондіасис, но мӧд во нин техника боксянь мытшӧдъяс вӧсна парашютӧн чеччавны эз артмы, кӧть эськӧ окотитысьыс зэв уна. Быд десантниклӧн медшӧр мог – кужны чеччавны парашютӧн.

- Кык во нин ог чеччалӧй. Эм позянлун талун шыӧдчыны юралысь дорӧ, талун сійӧ вӧліс гаж вылын, гашкӧ, локтан воын артмас котыртны чеччалӧм. Тайӧ абу сӧмын миянлы, служитысьяслы, тӧдчана, а медшӧрыс – быдмысь войтырлы.

Гажыс паськӧдчис, быдлаын юргисны шыладъяс самолёт да парашютъяс йылысь. Десантникъяс радпырысь чолӧмалісны ӧта-мӧднысӧ, юксисны томдырйи служба йылысь казьтылӧмъясӧн. Нӧшта спортплошадкаяс вылын петкӧдлісны вын, мый и талун лӧз беретъяс дасьӧсь сувтны стрӧйӧ.

Светлана Некрасова, Константин Куратов, Павел Фетисов, Юрган телеканал, Сыктывкар, Кӧрткерӧс район.

ВЫЛЬ НАБЕРЕЖНӦЙ

Юркарын бӧрйисны карса набережнӧй мичмӧдысьясӧс. Жюри донъяліс 50 удж.

Тайӧ серпасъяс, дизайн-проектъяс да эссе. Медся том пырӧдчысьлы 5 ар, медся верстьӧлы – 77. Карса администрацияын шуисны, унаӧн вӧзйисны бурмӧдны берег этностильын. Ӧткымынъяс вӧзйисны сувтӧдны пемӧсъясысь мыгӧръяс, стрӧитны беседкаяс, спорта площадкаяс да мукӧд арт-объектъяс.

Валерий Козлов, Сыктывкарса мэр:

- Уна удж вӧлі сиӧма национальнӧй темалы, мӧвпыс уна, миянлӧн тшӧтш, но став уджыс петкӧдлӧ, мый колӧ бӧрйыны этническӧй туйвизь. Ми тайӧс мӧвпсӧ пыртам архитектура кузя мукӧд конкурсъясӧ.

Ӧтуввезйын гӧлӧсуйтісны Сыктывкарысь 1700 морт. Вермысьяслы наградаяс сетасны август 22-ӧд лунӧ. Август 8-ӧд лунӧ серпасъяса галереяын панас удж выставка. Август 10-ӧд лунӧ заводитчас конкурслӧн мӧдӧд тшупӧд. Сэтчӧ пырӧдчасны архитекторъяс, кодъяс кутасны мыджсьыны медводдза тшупӧд вылӧ. Сыктывкарса мэр серти, татчӧс олысьяслы абу веськодь, кутшӧмӧн лоӧ налӧн шойччанін.

СЁРМӦМ ЫТВА

Луздор районлӧн лунвылын дугдіс сувтса зэрны. Машинаяс талунсянь заводитісны вуджӧдчыны Верхолузье да Оньмӧсьтӧ. Понтона поскӧд Сернӧсӧ вуджанін уджалӧ тӧрытсянь. Та вылӧ видзӧдтӧг транспорта мытшӧдъяс ношульсалӧн колины на. Юрсиктӧдз оз вермы мунны став машина. Миян снимайтан котыр донъяліс артмӧм серпассӧ.

Луза ю вылын ваыс неуна чиніс нин, а лун кык сайын на машинаӧн мунны вӧлі оз позь. Черныш, Верхолузье, Велдоръя грездъяс чорыд зэръяс понда орлісны ыджыд муысь. Сёян-юан олысьяслы ваялісны спасательяс. Тӧрыт мездысьяс бара на волісны ойдӧм сиктъясӧ.

Александр Бойко, Луздор районса веськӧдлысьӧс вежысь:

- Бригада петіс, нуисны аскӧдыс став колана прӧдукта да тӧвар. Туй ладмӧдӧм бӧрын асьныс вузасьысьяс бара кутасны новлӧдлыны став коланатор. А талун стӧча он вермы шуны, мый лоас аски. Со талун быттьӧ туй эм, а зэръяс заводитчасны – бара на ставыс ойдас. Татшӧмыс важӧн нин эз вӧвлы, быд лун зэрӧ вӧлі. Орчча Киров да Новгород обласьтъясысь воис циклон. Ӧні став служба торъя режим вылын.

Ва содӧм вӧсна ковмис лэптыштны пос дорӧ матыстчанінъяс, найӧ веськалісны ва улӧ, та вӧсна машинаяс эз вермыны кайны вуджӧдчанін вылӧ. Олысьяс подӧн вуджӧдчисны векньыдик пос кузя, кодӧс ас киӧн лӧсьӧдіс юнь помын поселениеӧн веськӧдлысь, быттьӧ тӧдіс, мый татшӧмтор вермас лоны. Ваыс, збыль, тані тшӧкыда кайлӧ.

- [24]

Воӧдчыны Верхолузье да Велдорьяӧдз ӧнӧдз сьӧкыд. Понтоннӧй мостъяс эськӧ лӧсьӧдісны, но Ношульсянь переправаӧдз туй киссян выйын. Сійӧс быд лун жугӧдӧны лесовозъяс. Зэра сьӧм бӧрын туйыс дзикӧдз эз ло, весиг крепыд уазикъяс оз вермыны венны татшӧм няйт. Олысьяс ёна пинялӧны вӧр новлӧдлысьясӧс, найӧ весиг абу Комиысь, а орчча Киров да Перымса кытшысь.

Сергей Елдин, Ношуль сиктӧн веськӧдлысь:

- Налы дзик веськодь, мый лоас туйкӧд: позьӧ ветлыны, и бур. Ыджыд машинаӧн найӧ нинӧмысь оз повны, некутшӧм няйт оз сувтӧд найӧс. Вӧр колӧ петкӧдны – налӧн медшӧр мог. А ми майшасям йӧз вӧсна, кодъяс олӧны ылі грездъясын. Кыдзи ми кутам могмӧдны найӧс поштаӧн, сёян-юанӧн, лекарствоӧн. А ковмас кӧ медицина отсӧг, мый вӧчны. Таӧдз некодлы делӧ сэсся абу. Ас вылӧ уджалысьяслы сӧмын ӧти видзӧдлас да подулалӧм: ми убыткаӧн уджавны ог кӧсйӧй, туй кузя ветлыны водзӧ кутам.

Орлӧм грездъясӧ талун позьӧ нин ваявны прӧдукта, спасательяслӧн отсӧгтӧг, но синоптикъяс оз юӧртны нинӧм нимкодьсӧ, бара на виччысьӧны чорыд зэръяс. Сідзкӧ ыджыд ва бара на вермас воны.

Мария Уляшева, Любовь Филиппова, Вячеслав Беспалов, Юрган телеканал, Луздор район.

НИМАЛІС

“Воркутаысь медсестра, кодӧс ӧтуввезйын шуисны кодӧн, лёка асьсӧ кылӧма,” - тадзи шуис минздрав “Про город” газетын. Казьтыштам, ставыс вӧлі июнь 25-ӧд лунӧ. Пациентлӧн чой гижис видео смена вылын дежуритысь йылысь, кӧні шуис, мый медсестра юӧма курыд зелля. Та бӧрын мӧдӧдіс видеосӧ ӧтуввезйӧ.

- [11].

Ведомствоын гӧгӧрвоӧдісны кывкӧртӧдъяс вӧчисны пытшкӧсса прӧверка нуӧдӧм бӧрын, мыждӧм нинӧмӧн эз подулавны. Такӧд и медсестра мӧд луннас нин мунӧма удж вылысь.

БЕЗОПАСНОСТЬ ДОНЪЯЛІСНЫ

Техникалӧн торкалӧмъяс вӧсна Сыктывкарын маршрутъясын снимитісны 43 автобус, на пиын тшӧтш школьнӧй автобусъяс. Татшӧм кывкӧртӧдъяс вӧчисны прокуратура да ГИБДД рейд нуӧдӧм бӧрын. Прӧверитісны кык да джын сюрс транспорт. Кутшӧм мытшӧдъяс йылысь мунӧ сёрни, тӧдӧ Сергей Туркин.

- [10].

Тайӧ тасмаястӧг талун ни ӧти челядьӧс новлӧдлысь автобус оз пет рейсӧ. Нӧшта тахограф да Глонасс система, сійӧ пасъялӧ автобуслысь маршрут да, ковмас кӧ, вермас корны отсӧг.

— [16].

Ни ӧти рейс оз лэдзны ГИБДД-кӧд сёрнитчӧмтӧг. Тайӧс колӧ кутны тӧдны ставныслы.

Сыктывкарса АТП-ын туй вывса безопасность кузя инженер:

— ГИБДД-лы юӧртӧны ставсӧ, кутшӧм маршрутӧд мӧдӧдчас автобус, кымын челядь лоасны, коді мунӧ накӧд, кутшӧм котыркӧд эм сёрнитчӧм челядьӧс новлӧдлӧм вылӧ. 

Рейсӧ петтӧдз кык лунӧн водзджык колӧ юӧртны автоинспекторъяслы, но, вӧлӧмкӧ, тайӧ корӧмсӧ медтшӧкыда торкалӧны. Сідзжӧ и руль сайӧ пуксьӧдӧны дыр мӧвпышттӧг. Кодлӧнкӧ стажыс воысь этшаджык либӧ туйвывса правилӧяс ёна торкалысьяс.

Светлана Батищева, Республикаса прокуратураын тыр арлыдтӧмаяс делӧяс кузя прокурор:

— Прӧверка улӧ веськалісны ставныс, коді новлӧдлӧ челядьӧс, а во джынйӧн вӧлі котыртлӧма кык сюрс сайӧ рейс. Колян во пасйылім та кадын 400 торкалӧм, таво сӧмын 180. Дерт, кывкутанаджыкӧн лоӧны йӧз, но торкалӧмъяссӧ дзикӧдз колӧ бырӧдны.

Эмӧсь норасьӧмъяс и автоинспекторъяс вылӧ. Ӧти новлӧдлысь висьталіс, мый сійӧс штрапуйтісны кагалӧн автокресло абутӧмысь.

ГИБДД-ын регистрационно-экзаменационнӧй удж нуӧдан управлениеын инспектор:

— Юльын лоины вежсьӧмъяс: 7 арӧсысь ичӧтджыкъяслы колӧ креслӧ, а коді верстьӧджык – позьӧ прӧста тасмаӧн крепитны. Автобусъяслы тайӧ правилӧяс оз инмыны. Тані позьӧ сідзжӧ тасмаӧн крукӧдны.

Рейдӧ пырӧдчысьяс пасйисны: новлӧдлысьяс лоисны кывкутанаджыкӧн и техника бӧрся бура дӧзьӧритӧны. Водзын нӧшта ӧти рейд: школа автобусъяслӧн дасьлун серти.

Сергей Туркин, Наталья Литкевич, Иван Богомолов, Дмитрий Ведерников, Юрган телеканал, Сыктывкар.

☼ ☼ ☼

Кутшӧм вежсьӧмъяс виччысьӧны Евровидение конкурс да кыдзи “Строитель” дасьтысьӧ выль сезон кежлӧ видзӧдӧй реклама бӧрын. Аддзысям здук мысти.

ВЕТЕРАНЛӦН ЮБИЛЕЙ

Россияса почёта стрӧитчысь Владимир Чернов пасйӧ 75 во. Медводдзаяс лыдын юбилярӧс чолӧмаліс республикаса юралысь. Пызан сайын Сергей Гапликов да Владимир Чернов сёрнитісны стрӧитчан юкӧнлӧн аскиа лун йылысь. Анастасия Тюрнина стӧчмӧдас.

Тшай чашка сайын Владимир Чернов висьталӧ Сергей Гапликовлы аслас олӧм йылысь. Стрӧитчысь казьтылӧ, кыдзи кыпӧдчыліс Сыктывкар. Юкӧныс сӧвмӧм бӧрся сійӧ видзӧдӧ и ӧнӧдз. Регионӧн веськӧдлыськӧд юксьӧ выль олӧмӧ уджтасъяс пыртӧм йылысь. Йитчӧмаӧсь найӧ Арктика да войвыв саридз туй сӧвмӧмкӧд. Сергей Гапликов бура тӧдӧ, мый сэтшӧмыс ыджыд стрӧитчӧм, та вӧсна колана ногӧн донъялӧ тайӧ удж.

Сергей Гапликов, Коми республикаса юралысь:

— [20].

Сергей Гапликов козьналӧ юбилярлы стрӧитчысьлысь медшӧр пас – уджалан каска. Буретш сійӧн республикаса юралысь стрӧитіс Сочиын олимпиада нуӧданінъяс.

— [9].

Липецк обласьтысь Владимир Чернов олӧм чӧжыс уджаліс стрӧитчӧм юкӧнын, помаліс Воронежса институт, армия бӧрас 1968-ӧд воын воис Комиӧ.

Владимир Чернов, Россияса почёта стрӧитчысь:

— Босьті гӧтырӧс, кык чемодан и татчӧ. Вои, а тані сэтшӧм кӧдзыд, декабр, турӧбалӧ, Эжваын сувтім.

Медшӧр стрӧитанінӧн сэки вӧлі Сыктывкарса вӧр комплекс.

— Ми веськалім вӧр овмӧс стрӧитӧм вылӧ. Тайӧ вӧлі Сыктывкарын да и Комиын медыджыд стрӧйка, ЦК тшӧктӧм серти кыпаліс.

90-ӧд вояс заводитчигӧн Владимир Чернов юрнуӧдіс комистройӧн, пырӧдчис тепличнӧй комбинат, Сыктывкар да Зеленечса фабрикаӧ, юркарса аэропорт стрӧитчӧмӧ. Но и пенсия петӧм бӧрын пыр на зільӧ ветеранъяслӧн сыктывкарса котырын.

Анастасия Тюрнина, Николай Богданаов, Юрган телеканал.

СӦВМӦДАМ ГӦГӦРТАС

22 йӧр дзоньталасны юркарса Эжва районын. Кольӧм воясӧ лӧсьӧдны удайтчыліс сӧмын 5 йӧрӧн. Серпасыс вежсис “Карса гӧгӧртас” уджтас збыльмӧдӧм бӧрын. Кыдзи вежсяс Эжва, тӧдӧ Татьяна Супрядкина.

Мира улич вылын тыр ӧдӧн мунӧны уджъяс, подрядчикъяс вундалӧмаӧсь важ асфальтсӧ, сы пыдди вольсалӧны бордюрнӧй из, та бӧрын кисьталасны бетон.

Алексей Панюков, Сыктывкар советса депутат:

— Кор тайӧ уджъяс помаласны, татчӧ пырас сьӧкыд техника, асфальт водзӧ лӧсьӧдасны, вежлаласны уличвывса югзьӧдӧм. Ставыс тайӧ пырӧ списокӧ, мый колӧ вӧчны уджтас серти. Нӧшта сувтӧдасны выль пуклӧсъяс да урнаяс.

Важ лампаяс пыдди ӧшӧдасны светодиоднӧйяс. Татшӧмъясыс ӧткымын йӧрын эмӧсь нин. Матігӧгӧр найӧ югзьӧдӧны некымын пӧв ёнджыка, а сьӧмыс видзсьӧ этшаджык. А тайӧ Бумажникъяслӧн уличвывса йӧр, ремонтыс тані помасьӧма нин. Асфальтысь веркӧсыс ёна воӧма сьӧлӧм вылас олысьяслы. Регыд дзоньталасны и керкалысь мӧдар боксӧ.

Ирина Микрюкова, Эжва районса администрацияын овмӧс юкӧнӧн веськӧдлысь:

— Миян дорӧ тшӧкыда шыӧдчӧны олысьяс, норасьӧны ыджыд вагӧп вылӧ: кыдз сӧмын зэрас, сідзи сійӧ и паськалӧ, а орччӧн школа, сад сулалӧны. Туй вуджигӧн колӧ ылі гӧгӧртны, медым ваӧ не веськавны. Туйсӧ асфальтӧн тупкам выльысь, тротуарсӧ лэптыштам, медым ваыс эз чукӧрмы.

Гожӧм чӧжын Эжваын дзоньталасны 22 керка йӧр. Та мындасӧ важӧн нин эз выльмӧдлыны. Удайтчис сьӧм кыскыны “Карса гӧгӧртас” уджтасӧ веськалӧм бӧрын.

Александр Калинин, Эжва районса администрацияӧн веськӧдлысь:

— Уджтасӧ пырӧдчылісны 31 керка. Корӧмыс вӧлі ӧти: чукӧртны олысьясӧс, нуӧдны собрание, гӧлӧсуйтны, кутшӧм уджъяс колӧ нуӧдны. Эз ставныс окотапырысь пырӧдчыны. Сӧмын 22 керкаын олысь чукӧртісны став колана документ.  Ӧти керка йӧрын весиг  шуисны ас вынъясӧн нӧшта челядьлы площадка сувтӧдны.

Йӧръяс кындзи выльмӧдасны шойччанінъяс, Слава улич вылын парк, Маяковский улич вылын тротуаръяс, дзоньталасны челядь поликлиника дорӧ нуӧдысь туй. Босьтчисны выльмӧдны и Берендеевскӧй парк, 20 во нин сы бӧрся некод оз дӧзьӧрит. Общественникъяс ас вынъясӧн кӧсйӧны сійӧс дзоньталыштны.

Александр Неськин, Эжва районса общественнӧй советӧн веськӧдлысь:

— Экология воӧ колӧ вӧчны унатор, дерт, вӧр-ва пыр колӧ дорйыны. Ми олам карын, лолалам тайӧ сынӧдӧн, и колӧ унджык ин, кӧні позис эськӧ шойччыны, а татшӧм местаяссӧ колӧ лӧсьӧдны ас киясӧн.

Парк джынвыйӧ весалӧма нин: турун ытшкисны, коз пуяс пилитісны, а уджъяс эштӧдны мӧвпалӧны Эжва лун кежлӧ. Тайӧ лоас карсаяслы козинӧн.

Татьяна Супрядкина, Любовь Лапина, Олег Жуковский, Юрган телеканал, Эжва район.

КОНКУРСЫН ВЕЖСЬӦМЪЯС

Юлия Самойлова гӧгӧр артмӧм зык вӧсна Европаса вещательнӧй союз пыртіс Евровидениелӧн регламентӧ вежсьӧмъяс. Казьтышта, Ухтаысь сьылысь эз вермы петкӧдлыны миянлысь страна шылада конкурсын, сы вӧсна мый куим во сайын Самойлова петкӧдчис Крымын. Та кадӧ котыртысьяс бара сувтісны Киев дор. Ӧнісянь конкурсын петкӧдчысь странаяс оз вермыны вештыны кандидатъясӧс, кодъясӧс, вермас лоны, оз лэдзны конкурс вылӧ. Оз позь бӧрйыны жюриӧ найӧс, коді кыдзкӧ йитчӧма конкурсантъяскӧд либӧ сьыланкывъяскӧд. Нӧшта вежсисны конкурс кежлӧ дасьтысян правилӧяс. Графикысь кольӧм вӧсна котыртны конкурс вермасны сетны мӧдъяслы.

МЕДВОДДЗА ЙИ

“Строитель” хоккейысь ворсан клуб официальнӧя восьтіс тӧвся сезон. Эжваса вевта каток вылын команда кутас тренируйтчыны вежонас нёльысь. А тӧлысь мысти нин спортсменъяс петкӧдчасны Ульяновскын. Сэні сентябрын мунас странаса кубок. Ворсӧм петкӧдлас выльмӧдӧм командалысь вынъяс, - шуӧ шӧр тренер Павел Франс.

Строительлӧн хоккеистъяс петісны йи вылӧ, дерт, “Северная Олимпия” спортшколалӧн Эжваса йи арена мача хоккейлы коланаӧсь кык пӧв ичӧтджык, нӧшта на эмӧсь стенъяс, но спортсменъяслы зэв нимкодь. Куим тӧлысся кост бӧрын коньки вылӧ сувтісны радпырысь.

Александр Мальцев, “Строитель” хоккей клублӧн тренер:

— Туйӧ кӧть оз арена, тайӧ век жӧ йи. Миянлы зэв ёна колӧ катайтчыны. Суперлигалӧн став команда нин петісны йи вылӧ. Миян асланым некутшӧм йи абу, та понда и тайӧ зэв нин бур.

Йи вылын медводдза тренировка дырйи медшӧр могыс – велавны выль коньки, клюшка, паськӧм да йи дорӧ. Велӧдчыны ветлыны, та понда ыджыд ӧд некодлысь оз корны, медым хоккеистъяс эз доймавны, ӧд тренируйтчӧны кӧрӧбкаын.

Сергей Шебонкин, “Строитель” хоккей клублӧн капитан:

— Медбӧръяысь ӧд катайтчим апрельын, колис уна нин кад. Ӧні ми ёнджыкасӧ котралім, уджалісны дзик мӧд яй чигъяс. Киыд-кокыд вунӧдӧны йитӧ.

Талунсянь йиа арена лоас хоккеистъяслы гортӧн. Йи вылӧ кутасны петавлыны вежонас нёльысь. Мӧд тренировкаыс му вылын, кутасны водзӧ ёнмӧдчыны. Кадыс тырмымӧн на, тӧлысь мысти команда мунас Ульяновскӧ, сэні сентябрь шӧрын пансясны тайӧ сезонын суперлигалӧн медводдза матчьяс, странаса кубок дырйи миян дружина мунас водзджык, медым удитны катайтчыны ыджыд поле вылын. Тренеръяс тӧдчӧдӧны, тайӧ пӧ дзик мӧд ӧдъяс да пасьта. Сідзкӧ и вермӧм вылӧ позянлуныс лоӧ унджык. Миян командалӧн медшӧр тренер Павел Франс пасйис: со тайӧ тышыс и збыль петкӧдлас выльмӧдӧм “Строитель”-лысь вын.

Константин Куратов, Павел Лю-лян-мин, Юрган телеканал, Сыктывкар.

☼ ☼ ☼

Казьтышта, коді эз удит видзӧдны миянлысь петас, пыр вермас тайӧс вӧчны Юрган.рф сайтысь либӧ Ростелекомлӧн ІP-телевиденньӧ пыр корӧм серти видеофункция отсӧгӧн. Менам тайӧ здук кежлӧ ставыс. Аддзысьлытӧдз.

Пасйӧд

Текстуйтӧма 2017-12-06. Коваль Катя.