Талун. 2017-11-16

Материал из Коми тӧданін

Юрган телеканаллӧн выльторъяс: 2017ʼ вӧльгым 16ʼ лунся «Талун» уджтас.

Видео

Текст

Бур асыв! Нимкодь, мый тайӧ здукъясӧ ті видзӧданныд «Талун» программа. Студияын Анастасия Тюрнина.

Йӧзлы отсӧг

«Юӧръяс сетанін да веськӧдлысьлӧн отсасьысь», — тадзи Сергей Гапликов шуис Коми Республикаса общественнӧй приёмнӧй йылысь. Губернатор чолӧмаліс сэні зільысьясӧс дас вит во тырӧмӧн да пасйис, мый найӧ уджалӧны регионса олысьяс ради. Дас вит воӧн Общественнӧй приёмнӧйлӧн вӧлі быд пӧлӧс кад. Но эз вежсьы уджалысьяслӧн котыр. На йылысь Татьяна Супрядкина.

Татьяна Овчинникова олӧ Микуньын. Уна во ветліс чинаяслӧн кабинетъясӧд, корис керкасӧ дзоньтавны. Патераясын кӧдзыд, стенъясын тшак быдмӧ. Орчча керкаын олысьяс корисны челядьлы площадка восьтыны.

— [9]

Сӧмын Общественнӧй приёмнӧйӧ шыӧдчӧм бӧрын юалӧмыс бырис. Керка дзоньталісны, ворсанін восьтісны. И татшӧм примерыс республика пасьтала. Общественникъяс отсалӧны венны уна мытшӧд, кор чинаяс веськодьӧсь йӧзлӧн мытшӧдъяс дорӧ.

Вера Кузитенко, юралысьлӧн Общественнӧй приёмнӧйӧн веськӧдлысь, Усинск:

— Миян дыр мытшӧд эз венсьы (???) туйяс кузя, а сійӧ республикалӧн баланс вылын. Йӧз ёна норасьлісны. Воис юӧрыс юралысьӧдз. Овлӧ, мый зэв ӧдйӧ эм кывкӧртӧд.

Общественнӧй приёмнӧй котӧртӧм йылысь мӧвпыс воис кызь во сайын. Йӧзлӧн сэки вӧлі вывті уна мытшӧд гӧгӧрбок.

Роза Пронина, Общественнӧй приёмнӧйлӧн ветеран:

—  Чинаяс ёна повзисны, кутісны шуасьны, мый ми власьт босьтны кӧсъям, корлісны кабинетъясӧ, нем пӧ йӧзсӧ шызьӧдны. И сӧмын 2002-ӧд воын приёмнӧй вынсьӧдісны кыдз государственнӧй овмӧс. Та бӧрын уджыс нӧшта содіс.
Виктория Сидорова, юралысьлӧн Общественнӧй приёмнӧйӧн веськӧдлысь:

— Став уджалысьлӧн вӧлі вылыс тшупӧда образованньӧ. Миян эм юристъяс, политологъяс, социологъяс, филологъяс. Сӧвет сетны вермасны быд юкӧн серти.

Сӧмын таво приёмнӧйӧ воис квайт сюрс шыӧдчӧм. Отсавны зільӧны ставныслы. Йитӧдыс эм дзик быд районкӧд.

Сергей Гапликов, Коми Республикаса юралысь.

— [45]
Михаил Порядин, республикаса юралысьлӧн администрацияӧн веськӧдлысь:

— [22]

Йӧзкӧд паныдасьлӧм, веськыд йитӧдъяс, ӧтуввезйын ёртасьӧм. Приёмнӧйын уджалысьяс дасьӧсь отсавны йӧзлы быд ногыс. Та вӧсна и воӧны на ордӧ медсьӧкыд норасьӧмъясӧн.

Татьяна Супрядкина, Ольга Коняева, Павел Фетисов, «Юрган» телеканал.

Сайд вежӧрӧн

Комиын бара восьтасны медвытрезвительяс. Та йылысь миян каналлӧн эфирын юӧртіс дзоньвидзалун министр Дмитрий Березин. Сідз код юра йӧзӧс, кыдз и квайт во сайын, кутасны нуны йӧз дорысь. Казьтыштам, водзынджык тайӧ инъяссӧ тупкалісны сьӧм видзтӧм могысь. Сэки ёна код юрасаясӧс нулісны дежуритан юкӧнъясӧ либӧ больничаясӧ. 2013-ӧд воын власьтъяс шуисны, мый пальӧдчанінъяс колӧны, но эз тӧдны, кӧні найӧс меститны.

Дмитрий Березин, Коми республикаса дзоньвидзалун министр:

— Медводдза пальӧдчанін восьтім нин Усинскын. Сійӧ уджалӧ бура. Сыктывкарын ньӧбим стрӧйба. Ӧні дасьтам проект. Дзоньтасям. Восьтыны мӧвпалам 2018-ӧд вося юльын. Татшӧм удж тшӧтш нуӧдам и Ухтаын. Шудаягын восьтам вежӧрӧн висьысьясӧс бурдӧданін подулын.

Тадзи код юраяскӧд кутасны уджавны медикъяс. А Комиын джынсьыс унджык мыжсӧ вӧчӧны юӧм бӧрын. Усинскса пальӧдчаніныс быттьӧ санаторий. Медводз нёрпалысьяссӧ видлалӧны, сэсся кызь нёль час чӧж бурдӧдысьяс сы бӧрся видзӧдӧны, кытчӧдз дзикӧдз оз паляв. Вайӧны сэтчӧ и найӧс, кодъяс юӧмаӧсь дурмӧдчанторъяс. Местаыс, дерт, оз тырмы. Усинскса вытрезвительӧ босьтӧны сӧмын вит мортӧс.

Кадръяс дасьтам

Медым лоны участкӧвӧйӧн, позьӧ ӧнісянь не босьтны вылыс тшупӧда юрист образованньӧ. Удж вылӧ босьтасны и шӧр образованньӧӧн. Та йылысь юӧртіс пытшкӧс делӧяс министр Виктор Половников. Сы серти, сиктъясын ёсь мытшӧд — абуӧсь участкӧвӧйяс. Ӧд ӧні, медым пырны удж вылӧ, колӧ вылыс тшупӧда юридическӧй образованньӧ. МВД-ын вӧзйисны петантуй: велӧдны специалистъясӧс УГТУ-ын. Сэні восьтасны шӧр торъя шӧрин.

Виктор Половников, республикаса пытшкӧс делӧяс министр:

— Тайӧ карыс зэв бур ин, войвыв куст тупкас ставнас. Мытшӧда районъяс миян Чилимдін, Печӧра, Вуктыл, Изьва, Инта. Позяс ӧкмысӧд класс бӧрын челядьӧс сэтчӧ примитны. Сетны позянлун нёль во велӧдчыны. Сэсся армия. И со позьӧ петны удж вылӧ.

Тайӧ мӧвпсӧ донъяліс нин юралысь. Ӧні видлалӧны юалӧм сьӧм юкӧм серти. Велӧдчӧмсӧ кӧсйӧны вӧчны дон босьттӧг. А колӧ нӧшта вичмӧдны общежиттьӧ да могмӧдны сёянӧн.

Турунвиж жыр

Ӧнісянь нӧйтӧм да мыж вӧчӧм аддзылӧм челядьӧс юркарын кутасны юасьны турунвиж жырйын. Татшӧм кабинет воссис «Семья да челядьлы социальнӧй отсӧг» шӧринын. Вежӧсас вӧчӧма ставыс, мед челядь оз повны юасигӧн. Тшӧтш сэні эм позянлун гижны видео вылӧ. И ковмас кӧ сетны снимайтӧмсӧ ёрдӧ, мед мӧдысь не юасьны кагалысь.

Илья Семяшкин, йӧзӧс уджӧн могмӧдӧм да социальнӧй отсӧг сетӧм министр:

— Тайӧ жырсӧ Перым пример вылын восьтім. Видзӧдім, кыдзи сэні уджыс мунӧ. Киров ӧти жыр восьтывліс, тшӧтш тайӧс туялім. Бура уджыс муніс.

Ӧти допрос тані нуӧдісны нин. Таво Комиын панӧма челядькӧд йитчӧм сё нелямын ӧкмыс уголовнӧй делӧ. Челядьӧс семьяясын тшӧкыда нӧйтӧны и оз ӧтчыдысь. И ещӧ списокын Сыктывкар да Ухта.

Талун Сыктывкарын пансяс ӧкмысӧд гражданскӧй форум. Таво сёрнитасны общественнӧй сӧветъяс да насянь йӧзлы отсӧг йылысь. Меставывса водзмӧстчысьяс юксясны власьткӧд удж йылысь. Нӧшта медводдзаысь сигӧртасны общественнӧй сӧветъяс костын конкурс. Кыв сета Светлана Некрасовалы.

Форум вылӧ

Ведомствояс да муниципалитетъяс бердын общественнӧй сӧветъяс — тайӧ йӧз да власьт костын пос. Чинаяс кӧ оз кывны йӧзлысь мытшӧдъяс, сідзкӧ, общественникъяс босьтчӧны мытшӧд венӧмӧ. Татшӧм мог сувтӧдлісны сӧветъяс водзын, кор найӧс заводитісны лӧсьӧдны. Вӧлі тайӧ вит во сайын. Та кадӧн, дерт, унатор вӧчӧма, но унатор оз на артмы.

Галина Киселёва, Общественнӧй палатаӧн веськӧдлысь:

— Эм сэтшӧм сӧветъяс, кодъяс вит воӧн тыр-бура удж ладмӧдісны. Сэтчӧс общественникъяс топыда уджалӧны власьткӧд, юксьӧны вӧзйӧмъясӧн, и найӧс кывзӧны. Тайӧ Вӧркута, Ухта каръяс. Дерт, сэні эмӧсь жӧ мытшӧдъяс, но найӧ ӧтув венӧны ставсӧ.

Водзмӧстчысь йӧз пырӧдчӧны министерствояслӧн кар-районъяслӧн уджӧ, кыпӧдлӧны медъёсь юалӧмъяс, мый йылысь йӧз сёрнитӧны уличьяс вылын. Но талун ыджыд мытшӧд эм: сӧветъясӧ пырӧны лыда морт. А водзмӧстчысь йӧзыс ёна унджык. Найӧ пырӧны кутшӧмкӧ мӧд сӧветӧ. Артмӧ, мый котырыс уна и быдӧн зільӧ венны йӧзлысь мытшӧд, но торйӧн ӧта-мӧдсьыс.

Григорий Спичак, Общественнӧй палатаӧ пырысь:

— Кар-районъясысь абуӧсь общественникъяслӧн списокъяс, абу налӧн уджалӧм йылысь некутшӧм юӧр. Но тайӧ мытшӧдыс абу сӧмын республикаын, Россия пасьтала татшӧм серпас. Колӧ ӧтувтны йӧзсӧ. А нӧшта эм сэтшӧм йӧз, кодъяс оз кӧсйыны пырны некутшӧм сӧветъясӧ, а асьныс лӧсьӧдӧны кутшӧмкӧ котыр да торйӧн водзмӧстчӧны.

Кыдзи ӧтувтны водзмӧстчысь йӧзӧс, медым эз уджавны торйӧн, а ӧтлаын венісны йӧзлысь мытшӧдъяс, медым йӧз гӧгӧрвоисны, мый найӧс эм кодлы дорйыны? — тайӧ юалӧмсӧ и кыпӧдасны форум вылын.

Светлана Некрасова, Татьяна Супрядкина, Олег Костромин, «Юрган» телеканал.

Тӧв воис

Ресурсъяс сетысь котыр — могъяс босьтысь. Регионса веськӧдлысьяслысь вӧзйӧм вынсьӧдіс Россияса общественнӧй палатаӧ пырысь Игорь Шпектор. Та йылысь сёрнитісны республикаса тӧв кежлӧ дасьтӧмлы сиӧм гӧгрӧс пызан дырйи. Бара сёрни кыптыліс ломтысян сезон водзын овмӧсъяслӧн ыджыд уджйӧзъяс йылысь. Экспертъяс серти, Мӧскуатӧг регионъяс оз аддзыны петан туй.

Квайт муниципалитет ӧнӧдз эз босьтны тӧв кежӧ дасьтысьӧм йылысь паспорт. Ростехнонадзор эз кырымав актъяс Вӧркута, Инта, Емва, Удора, Луздор да Мылдінлы. Но та вылӧ видзӧдтӧг правительство оз пов Инта да Вӧркутаын тӧвйӧм вӧсна. Сэні нуӧдісны гожӧмын ыджыд удж.

Константин Лазарев, правительствоӧн веськӧдлысьӧс вежысь – ЖКХ да стрӧитчӧмлӧн министр:

— [15]

Общественникъяс кутӧны жӧ дӧзьӧр улын тӧв кежлӧ дасьлун. «ЖКХ Контроль» шӧрин гожӧмбыд чукӧртіс йӧзсянь норасьӧмъяс. Пӧшти ставыс йитчӧма коммунальнӧй котыръяслӧн уджкӧд.

Дарья Шучалина, «ЖКХ контроль» проектӧн веськӧдлысь:

— [35]

Игорь Шпектор серти, чинаяслы оз ков дзебны мытшӧдъяс, а гораа висьтавны на йылысь. Общественнӧй палатаӧ пырысь ӧтпырйӧ содтӧ: «Республикаын бура ладмӧдӧма удж». Та йылысь сылы висьталӧны йӧз.

Игорь Шпектор, Россияса общественнӧй палатаӧ пырысь:

— [40]

Муниципалитетъяс уна уджйӧзалӧмаӧсь биару сетысьяслы. Тайӧ сьӧктӧдӧ коммунальнӧй юкӧнын серпас да мӧрччӧ тӧв кежлӧ дасьтысян удж вылӧ. Дӧлгъяс водзӧ чукӧрмӧны, но местаяс вылын сьӧмыс абу, медым тырвыйӧ найӧс вештыны. Со и мӧвпалӧны ӧні ӧтув аддзыны петан туй.

Пыр дасьӧсь

Техника да тӧлын йӧзӧс мезданторъяс петкӧдлісны сыктывкарса ӧти кусӧдчанінын. МЧС управленньӧӧн веськӧдлысь Александр Князев, виччысьтӧм лоӧмторъяс республикаса комитетӧн веськӧдлысь Александр Бурцев да сыктывкарса мэр Валерий Козлов видзӧдлісны юркарса гарнизонысь мездысьяслысь ар да тӧв кежлӧ дасьлун. Торйӧн нин видзчысьны колӧ йи сувтігӧн. Но МЧС-ын зільысьяс дасьӧсь быд лоӧмтор дорӧ. Висьталас Константин Куратов.

Кӧдздӧдӧм бӧрын и йӧзкӧд артмӧны абу гожсякодь лёкторъяс. Та понда и мездысьяслы колӧ дасьтыны мӧд пӧлӧс техника да кӧлуй. Тӧв водзын пӧ медся повзьӧдлана кадыс, кор ю да тыяс вылын сӧмын на артмӧ йи.

Александр Бурцев, йӧзӧс дорйӧм да неминучаяс кузя комитетӧн веськӧдлысь:

— Комиын таво мӧвпалам восьтыны ӧкмысдас сайӧ йивывса вуджӧдчанін. Артавны кӧ Усинск районысь торъя вуджӧдчанінъяс, ставнас лоӧ сё нёль. Но ставыс поводдя сайын. Кутам дасьтыны найӧс кӧдздӧдӧм бӧрын. Ковмас кӧ — кутам содтӧд ёнмӧдны йи.

Сыктывкарын торъя дӧзьӧр улын Сьӧдкыркӧтш посёлок. Быд тӧв сюрӧны йӧз, кодъяс оз виччысьны йивывса вуджӧдчанін восьтӧм да ветлӧдлӧны подӧн да машинаясӧн позьтӧминъясын. А ӧд быд пӧрйӧ вермасны веськавны ылӧдчысь вӧсни йилӧн налькйӧ.

Анатолий Редько, пыжъяс дӧзьӧритысь медшӧр инспектор:

— Быдторыс овлӧ: и техника вӧйлӧ, и йӧз мунлӧны йи улӧ. Медым мездысьяс пыр зэв ӧдйӧ воӧдчисны неминуча инӧ да отсалісны вӧйысьяслы, ми видлалам водзвыв налысь дасьлун.

Спасжилетъяс, гидрокостюмъяс, пуръяс, кытшъяс, Александровлӧн мездан гез — татшӧм комплекс эм быд отрадлӧн. Ставнас сыктывкарса гарнизонын дас комплект. Республикаса медшӧр мездысь корис ёнджыка дӧзьӧритны шойччанінъяс.

Александр Князев, Россияса МЧС-лӧн республикаса управленньӧӧн веськӧдлысь.

— [14]

Республикаса пыжъяс дӧзьӧритысь службалы Гособоронзаказ подулын сетісны выль катер Корвет-850. Ён двигатель. Босьтӧ кӧкъямыс мортӧдз. Салонын позьӧ шонтысьны, шойччыны да пусьыны. Та вӧсна сійӧ лоас зэв бур отсасьысьӧн ытва дырйи ойдӧминъясын олысьяслы. А тӧв водзын кутас вайны ыджыд муысь орӧм сиктъясӧ медся коланаторсӧ. Дасьӧсь мездысьяс локны отсӧг вылӧ абу сӧмын ва вылын. Сыктывкарса гарнизонлӧн эмӧсь и ён машинаяс и выль винёв техника — квадроциклъяс. Налысь ходӧвӧй юкӧнсӧ торйӧн дорйӧма, а веркӧс вылас меститӧмаӧсь чер да пила. Да нӧшта выль снегоходъяс, суйӧр сайысь да Россияын вӧчӧмаяс. Бӧръяяссӧ торйӧн дасьтӧмаӧсь мездысьяслы.

Александр Князев, Россияса МЧС-лӧн республикаса управленньӧӧн веськӧдлысь:

— Окота, мед техника вӧліс унджык да нӧшта на бурджык. Но ми пыр кутам тӧд вылын сӧмын сійӧс, мый миян эм. Но медшӧр выныс миян век жӧ йӧз. Зільысьяс кужӧны мездыны йӧзӧс оз сӧмын тайӧ техника да средствояс отсӧгӧн, тшӧтш и сійӧн, мыйӧн вӧдитчӧны и мукӧд олысьяс. Шуам, кытшъяс, пуръяс. Мездасны и сійӧн, мый ки улас сюрас. Шуам, пу пӧлӧн. Тайӧ медводдзатор, мыйӧн позьӧ отсавны вӧйысь мортлы тӧлын.

Тайӧ гожӧмын Комиын неминучаяс да виччысьтӧм лоӧмторъяс дырйи пӧгибнитіс кольӧм воясысь этшаджык йӧз. А пыжъяскӧд аварияяс эз вӧвны дзикӧдз. Тайӧ пӧ топыд ӧлӧдана уджлӧн кывкӧртӧдъяс.

Валерий Козлов, Сыктывкарса мэр:

— Ён йи юяс вылын кутас артмыны, тыдалӧ, дыр. А миян и каникулъяс лоасны, шойччан лунъяс. Челядьӧс ӧд кыскӧ ва дорӧ, йи вылӧ. Та понда ми нӧшта ӧтчыдысь кортыртлам став класснӧй час дырйи, став детсадйын челядькӧд да бать-мамкӧд сёрнияс.

Дасьтысьӧны тӧв кежлӧ и мукӧд муниципалитетын. Сэні тшӧтш видлаласны техника да вынъяс. А регионлӧн дасьлун кузя ӧтувъя серпас йылысь юӧртасны неминучаяс кузя республикаса комиссиялы ноябр кызь кыкӧд лунӧ.

Константин Куратов, Олег Костромин, «Юрган» телеканал, Сыктывкар.

Зарни кодзув

«Зарни кодзув» театральнӧй искусствоын премия босьтісны Савин нима драма театрысь ӧтпырйӧ кык уджалысь. Тайӧ ворсысь Денис Рассыхаев да шӧр серпасалысь Эрик Вильсон. Лоины тӧдсаӧсь и Степан Ермолинлӧн республикаса конкурслӧн лауреатъяс. Ставнас дас ӧти морт. Тані опера да балет театр, вӧркутаса да шылада-драмаа театръясысь артистъяс. А челядьлы медбур спектакльӧн шуӧма республикаса аканьяс театрлысь удж. Том видзӧдысьяслы эм на нӧшта ӧти козин: ноябр кызь нёльӧд лунӧ драма театрын воссяс ТЮЗ. Ӧні репетируйтӧны «Ромео да Джульетта».

Юрий Попов, Савин нима драма театрын шӧр режиссёр:

— Миян зэв уна том артист. Ми найӧс петкӧдам сцена вылӧ. Лоас талунъя театр.

Таво наградитісны вермысьясӧс эз паськыда. Театръяслӧн раут вылӧ чукӧртчылісны регионса культура петкӧдлысьяс.

Небӧглӧн аскиа лун

Дас во мысти книгаяс лоӧны быттьӧ грампластинкаяс. Йӧзӧдны найӧс кутасны сӧмын радейтысьяслы. Татшӧм видзӧдлас юргис «Единӧй Россиялӧн» сёрнитан клуб дырйи. Та йылысь варовитісны небӧга литературалӧн аскиа лун йылысь. И мый тыдовтчис, тӧдӧ Надежда Бушенева.

Ӧтуввезйын пукалысьяс ӧтсӧгласа шуӧны: регыд кадӧн став гижӧд вуджас интернетӧ. Кабала вылын печатайтчӧм помасяс. Книга-журналъяс во дас мысти лоасны сувениръясӧн, кыдзи талун куйлӧны джаджъяс вылын грампластинкаяс. Но татшӧм ногӧн вермасны вошны дона экземпляръяс. Шуам, уна текст прӧста вермас разавны ӧтуввезлӧн сайтъясын.

Роман Литвин, автоблогер:

— Кывбур, висьтъяс лоасны судзсянаӧн ставныслы. Тайӧ и бур быттьӧ. Кутасны унджыкӧн лыддьыны найӧс, тӧдны авторъясӧс. Но коді кывкутӧ гижӧдъяс видзӧм вӧсна? Мед найӧ эз вошны сайтъясысь.

Творчестволы пыр оз тырмы сьӧм. Абу котыртӧмаӧсь и торъя юкӧнъяс, кодъяс эськӧ ӧтувтісны енбиа йӧзӧс, отсалісны вежласьны мӧвпъясӧн.

— [22]

Сёрниӧ пырӧдчысьяс вӧзйисны вынсьӧдны содтӧд грантъяс. Видлалісны и мукӧд котыръяскӧд ёртасьӧм вынсьӧдӧм. Мӧвпалӧны сӧвмӧдны удж финн-йӧгра регионъяскӧд.

☼ ☼ ☼

Тайӧ вӧлі бӧръя юӧр. Коді эз вермы видзӧдны «Талун» программа, позяс вӧчны тайӧс юрган.рф сайтысь или Ростелекомлӧн ІP-телевидение отсӧгӧн. Аддзысям луннас.

Пасйӧд

Текстуйтӧма 2017-12-14. Кулимса Саша.